Турецький ванський кіт
Турецький ван (Турецький ванський кіт) – це порода домашніх котів з напівдовгою шерстю, місцем походження якої є територія озера Ван, що в Туреччині. Серед притаманних цій породі ознак подовжене тіло, добре розвинена грудна клітка, прямокутної форми спина, яка лише трішки звужується біля хвоста. Ноги у турецького вана середньої довжини, добре розвинені, передні трохи довші задніх. Лапи округлої форми, між пальцями присутні пучки шерсті, подушечки рожевого кольору.
Дорослі коти породи Турецький ван важать 6-9 кілограм, кішки трохи легші – від 4.5 до 6 кілограм. Довжина представників породи включно з хвостом може сягати від 90 до 120 сантиметрів, а висота – від 35 до 40 сантиметрів. Коти і кішки, а також улюбленці різного віку мають деякі розпізнавальні ознаки. Серед них – більш потужний кістяк, яким володіють коти, кішки ж більш «жіночні».
Порода котів Турецький ван має клиноподібну форму голови, середньої довжини ніс рожевого кольору на кінчику, середнього розміру вуха. Очі Турецького вана можуть мати як мідний чи янтарний, так і голубий колір. Частенько можна зустріти котів з різними кольорами очей.
Коти породи Турецький ван наділені білою, немов снів, напівдогу шерсть. При цьому тіло покрите відносно короткої довжини жерстю, а довжини шерстинок на хвості може сягати 5 сантиметрів. У цих котів практично відсутнє підшерстя, що полегшує догляд за улюбленцем, так як немає потреби у вичісуванні. Своєю текстурою шерсть кота трохи нагадує кашемір, що наділяє її водовідштовхувальним ефектом.
Пишність шерсті котів цієї породи залежить від віку. Так, дорослі особини мають більш пишну «шубку», аніж кошенята та молоді коти. Також довжина жерсті міняється від пори року – зимою шерстинки довшають, а літом Турецький ван взагалі може нагадувати короткошерстого кота. Звісно, після холодної пори року шерсть не коротша, вона просто линяє, а її місце займає коротша.
Загальноприйнятим забарвленням породи Турецький ван вважається «ванське забарвлення» – це коли все тіло кота покрите білою шерстю, але на мордочці нижче вух присутні плямки червоно-каштанового кольору, такого ж забарвлення кільця повинні бути присутніми на хвості. Іноді такого ж кольору плями можуть бути присутніми на спині тварини.
Що стосується розведення Турецьких ванів, то майже завжди при спарюванні кота і кішки з ванським забарвлення народжуються кошенята точно такого кольору. Це свідчить про гомозиготність чистопородної кішки Турецький ван. Таких кошенят селекціонери пропонують тільки в якості домашніх улюбленців, адже для програми розведення вони не підходять. Коти і кішки повинні бути гомозиготними за геном ванського забарвлення, так як наслідком введення біколорних чи просто білих котів стане народження гетерозиготних по алелі ванського забарвлення кошенят. Хоча в результаті фенотип потомства повністю відповідатиме природним стандартам, генотип буде відмінним від генотипу породи ванських котів.
Дорослі коти породи Турецький ван важать 6-9 кілограм, кішки трохи легші – від 4.5 до 6 кілограм. Довжина представників породи включно з хвостом може сягати від 90 до 120 сантиметрів, а висота – від 35 до 40 сантиметрів. Коти і кішки, а також улюбленці різного віку мають деякі розпізнавальні ознаки. Серед них – більш потужний кістяк, яким володіють коти, кішки ж більш «жіночні».
Порода котів Турецький ван має клиноподібну форму голови, середньої довжини ніс рожевого кольору на кінчику, середнього розміру вуха. Очі Турецького вана можуть мати як мідний чи янтарний, так і голубий колір. Частенько можна зустріти котів з різними кольорами очей.
Коти породи Турецький ван наділені білою, немов снів, напівдогу шерсть. При цьому тіло покрите відносно короткої довжини жерстю, а довжини шерстинок на хвості може сягати 5 сантиметрів. У цих котів практично відсутнє підшерстя, що полегшує догляд за улюбленцем, так як немає потреби у вичісуванні. Своєю текстурою шерсть кота трохи нагадує кашемір, що наділяє її водовідштовхувальним ефектом.
Пишність шерсті котів цієї породи залежить від віку. Так, дорослі особини мають більш пишну «шубку», аніж кошенята та молоді коти. Також довжина жерсті міняється від пори року – зимою шерстинки довшають, а літом Турецький ван взагалі може нагадувати короткошерстого кота. Звісно, після холодної пори року шерсть не коротша, вона просто линяє, а її місце займає коротша.
Загальноприйнятим забарвленням породи Турецький ван вважається «ванське забарвлення» – це коли все тіло кота покрите білою шерстю, але на мордочці нижче вух присутні плямки червоно-каштанового кольору, такого ж забарвлення кільця повинні бути присутніми на хвості. Іноді такого ж кольору плями можуть бути присутніми на спині тварини.
Що стосується розведення Турецьких ванів, то майже завжди при спарюванні кота і кішки з ванським забарвлення народжуються кошенята точно такого кольору. Це свідчить про гомозиготність чистопородної кішки Турецький ван. Таких кошенят селекціонери пропонують тільки в якості домашніх улюбленців, адже для програми розведення вони не підходять. Коти і кішки повинні бути гомозиготними за геном ванського забарвлення, так як наслідком введення біколорних чи просто білих котів стане народження гетерозиготних по алелі ванського забарвлення кошенят. Хоча в результаті фенотип потомства повністю відповідатиме природним стандартам, генотип буде відмінним від генотипу породи ванських котів.
Коментарі
Дописати коментар